Стрибну я з берега крутого,
Розженусь і «бульк» у воду.
Стій! Не варто! Зупинися!
Та уважно придивися.
Ти побачиш поряд напис:
«Заборонено купатись!»
Бо ні хто-ні хто не знає,
Що вода тут приховає:
Може камінь, може гілку?
Чи глибоко тут, чи мілко?
Варто хлопці перебратись
Там, де можна всім купатись.
Ми без мами і без тата
Вийшли в поле погуляти.
І снаряд ми підпалили!
Вам не важко здогадатись,
Що надалі може статись?
Чи так можна пустувати?
Ні! Це кожен має знати.
Хліб і ліси – багатство країни.
Це знають дорослі і кожна дитина.
Звичайне багаття край лісу чи поля
Може призвести до справжнього горя:
Згорілі дерева, обпалені ниви...
Хіба ми з тобою такого хотіли?!
Ні! В гості до лісу з вогнем не підемо,
Дарунки землі від пожеж збережемо.
Не пустуйте з сірниками,
Швидко полум'я згасає!
Запалають як солома
Меблі, стіни та підлога!
Якщо валить чорний дим,
Якщо загорівся дім,
Хто вогонь здолати зможе?
Рятувальник допоможе!
Не зволікай! Не панікуй!
В “101” телефонуй!
Щоб іти гриби збирати
Треба всім нам твердо знати:
Де отруйні, їстівні.
Ну, а дівчинка не знала,
Мухоморів назбирала.
Викидай такі гриби,
Бо не довго до біди
